4.1.2019

Декілька цікавинок про італійську мову

Декілька цікавинок про італійську мову.

Скільки людей у світі розмовляють італійською? Яким було перше писемне свідчення італійською мовою? Що мається на увазі під поняттям NEOITALIANO? Ще одна цікавинка, наскільки важко вивчити італійську мову? Отже, 5 цікавинок з 11-ти про італійську мову.

1.Перші свідчення про існування розмовної італійської мови знаходяться в нотаріальному акті Placito Capuano 960 р. Він був написаний переважно латиною, проте відзначився наявністю просторіччя італійської. Проте є ще давніші сліди цієї мови. Це напис на стіні в катакомбах Рима, що датується VI-IX ст. Він закликав зберігати мовчання, тобто читати молитви подумки або дуже тихо.

2.Це правда, що італійська походить від латинської мови, але не стільки від класичної латинської, як від «вульгарної» (народної) мови, ближчої до плебейської, якою спілкувалися солдати, селяни та мешканці римських провінцій. У класичній латинській, наприклад, голова називалась CAPUT. А слово TESTAM, від якого походить слово голова (testa — італ.), навпаки означало предмет домашнього вжитку, а саме, ВАЗУ з глини. Можливо, термін використовувався в народній латинській в іронічному значенні КАЗАНОК.

3.Від постійного контакту середньовічних мешканців півострову, які говорили тоді народною латиною із загарбниками (лонгобардами, фракійцями, готами) походить «вульгарна» італійська. Мова, якою спілкувався між собою простий люд, та від якої походить сучасна італійська мова, мала довгий еволюційний шлях. Першим, хто вважав, що жива італійська мова має замінити мертву писемну латину був Данте Аліг'єрі. Саме він присвятив цьому питанню літературний твір Il De vulgari eloquentia «Про народне красномовство» (1303−1305). Цей Трактат важливий тим, що він є першою роботою в історії тогочасної Європи на філологічну тему. Автор твору захищає повноцінне право на вживання народної італійської мови в красномовстві та аргументує важливість уживання італійської мови в науковій літературі.

4.Італія настільки багата на діалекти, що згідно з енциклопедією Трекані, їх навіть важко перерахувати. Для зручності вчені поділили Італію на три великі області діалекту: Лінія Ла Спеція — Ріміні відокремлює північну від центральної, що, в свою чергу, відділена від південної області лінією Рим-Анкона. Народна італійська, за визначенням лінгвістів, — це мова народу, що спілкується на діалекті та не володіє досконало національною італійською мовою.

5.Існують також територіальні мови, від яких беруть початок різноманітні діалекти. За даними сайту Ethnologue, найбільш поширеним діалектом є неаполітанський — 5,7 мільйонів жителів. На другому місці сицилійський (4,7 млн), венеціанський (3,8 млн.), ломбардійський 3,6 млн.), п'ємонтський (1,6 млн.). В області Молізе говорять навіть хорватською, але таких небагато — всього 1000 чоловік.

Далі буде.